вівторок, 26 листопада 2019 р.


Індивідуальна робота з дитиною з особливими освітніми потребами

Методичні рекомендації

Потреба індивідуальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через «внутрішні умови». Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і учнями. Велике значення при цьому має авторитет учителя, знання ним учнів, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації та передбачити наслідки своїх вчинків.
Індивідуальна робота з дитиною з особливими освітніми потребами залежить від специфіки її розвитку.

Так, під час індивідуальної роботи з учнями з порушенням розумового розвитку на уроці необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

1.      Кожну навчальну дію супроводжувати показом, якщо це не допомагає, то вдаватися до супровідних дій.
2.      Складні завдання поділяти на етапи, які обов’язково треба коментувати.
3.      Під час викладу нового навчального матеріалу або інструктування користуватися простими для розуміння реченнями.
4.      Для запобіганні втоми та підвищення розумової працездатності дитини варто влаштовувати невеликі перерви.
5.      Показувати завдання в уповільненому темпі.
6.      Індивідуальні завдання підкріплювати наочністю.

Під час індивідуальної роботи з учнями з порушеннями опорно-рухового апарату рекомендуємо:

1.      Скорочувати обсяг письмових завдань.
2.      Для дітей зі складними порушеннями дрібної моторики застосовувати альтернативні способи виконання завдань.
3.      На уроках трудового навчання виключити ті завдання, які потребують трудомісткі операції для їх виконання.
4.      Для запобігання втоми та підвищення розумової працездатності пропонувати учням часту зміну видів діяльності.

Під час організації індивідуальної роботи з учнями з порушеннями зору рекомендуємо:

1.      Навчальне середовище забезпечити належним освітленням робочого місця.
2.      Подачючи навчальний матеріал, забезпечити можливість тактильно обстежувати наочність та об’єкти, що демонструються.
3.      Організовуючи урок, дотримуватись охоронного режиму та сприяти розвитку вміння користуватися залишковим зором (виконувати відповідні вправи за рекомендаціями лікаря-офтальмолога, тифлопедагога).
4.      Під час навчальної роботи використовувати збільшувальні прилади, підручники із більшим шрифтом (або шрифтом Брайля), технічні засоби навчання тощо.
5.      Під час подачі нового матеріалу особливу увагу звертати на розвиток дотикового сприймання, залишкового зору.
6.      Виконуючи практичні дії з геометричним матеріалом, особливу увагу звертати на розвиток навичок просторового орієнтування, образного мислення.
7.      Підбираючи наочність, необхідно дбати про конкретизацію уявлень дітей про природні об’єкти.

Для учнів з порушеннями слуху індивідуальна робота полягає у наступному:

1.      Під час організації навчальної діяльності дбати про розвиток мови та мовлення (збагачення словника спеціальними термінами), формування мовленнєвих умінь і навичок для засвоєння та відтворення теоретичних і практичних знань.
2.      Під час організації навчальної діяльності дбати про вироблення у дитини умінь і навичок сприймати звернене до неї мовлення та продукувати власні висловлювання.
3.      Під час організації дидактичного середовища розташовувати робоче місце таких дітей ближче до джерела звука й таким чином, щоб забезпечити їм можливість, використовуючи залишковий слух, сприймати мовлення вчителя.
4.      Постійно здійснювати контроль (за рекомендаціями сурдопедагога) над використанням індивідуальних звукопідсилювальних апаратів; застосовувати сурдотехнічне обладнання індивідуального та колективного призначення (індукційні петлі, поліфонатори, FM-системи тощо), технічні засоби навчання.
            Отже, врахування педагогами загальноосвітніх навчальних закладів зазначених рекомендацій сприятиме якості навчання дітей з особливими освітніми потребами. З метою ефективного здійснення індивідуальної роботи необхідно застосовувати певні прийоми індивідуального впливу на учнів з особливими освітніми потребами, зокрема:
1)          Активізація учня. Учень не повинен бути пасивним учасником навчального процесу. Вчитель має підібрати такий зміст навантаження на індивідуальний урок та методи залучення учня, щоб він був активним і свідомим у засвоєнні знань та вмінь.
2)          Індивідуалізація завдань. Залежно від індивідуальних особливостей учня та характеру труднощів, які викликає у нього навчальна діяльність, слід пропонувати завдання у різній формі. Так, наприклад:
  у випадку несформованості фонематичного сприймання
(у молодших класах) замість диктанту можна дати списування тексту;
  при труднощах письма за зразком (у період оволодіння грамотою) запропонувати письмо за контуром чи опорними крапками у зошитах;
  якщо в учня виникають труднощі із запам’ятовуванням словесної інструкції, необхідно використати наочну: таблиця, умовні позначення тощо;
  якщо учень не може зрозуміти хід виконання задачі, необхідно навести приклад розв’язання аналогічної задачі, розв’язаної раніше, або запропонувати виконати її у практичному плані.
Таким чином, індивідуальна робота з дітьми з особливими освітніми потребами має бути ретельно продуманою і виваженою. Лише застосування окреслених рекомендацій буде відповідати принципу «не зашкодь!». Оскільки універсальних методик і технологій навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі не існує, то вчителеві необхідно глибоко вивчити дитину і на основі отриманих знань будувати корекційно-педагогічний процес.


Підготувала заступник директора з НВР ЗЗСО №3 Вергеліс Л.В.

Немає коментарів:

Дописати коментар